Крук

Чорний крук хижо сидів на могилі,
І кричав про біду на Україні,
Кричав про москальську расу нечисту,
І про її кляту мову гнилисту,
Кричав про нещастя біди й незгоди,
І про бруднющі Дніпровії води,
Ще заїкався про мови державні,
І про кацапський народ „праваславний” ,
Що українці „хохлами” вже звуться,
І волі ніколи вони не доб’ються
Що ми є ніхто, і звуть нас ніяк,
І жити ми хочемо лиш надурняк,
Довго ще крука того було чуть,
А ви вже подумайте, як його звуть!
Автор: Перебендя